Search

 
 

Олег ШЕКЕРА, професор, доктор медичних наук, заслужений лікар України, директор Інституту сімейної медицини НМАПО імені П. Л. Шупика бігає вулицями міста Києва, паралельно розповідаючи про всі важливі історичні та культурні пам’ятки на його маршруті. 

Спостерігати за прогресом проекту ви зможете завдяки Олександру Соколинському, Володимиру Бульбі і Валентину Щербачову та його команді: вони зніматимуть увесь процес від початку до кінця.

Валентин Щербачов запевняє, що “Той, що біжить містом» покаже доступність та дієвість бігу, стане світовим прецедентом популяризації здорового способу життя, а також відкриє Європейський Київ з нової сторони навіть корінним киянам, адже ми так мало знаємо про красу столиці!”.



Наталія Василенко: Яка основна ідея  проекту, у якому Ви берете участь?

Олег Шекера: Будемо сподіватися, що наш проект «Той, що біжить містом» у найближчі роки дасть новий потужний приплив любителів оздоровчого бігу. Постараюся на своєму прикладі продемонструвати статистичні дані, переконливий аналіз фізіологічних процесів, які розкривають механізми впливу бігу на організм людини.

Адже гіпокінез, гіподинамія – терміни, що позначають недолік руху, все частіше і частіше з'являються у пресі, звучать на наукових конференціях лікарів, фізіологів, педагогів. Брак руху, брак фізичної роботи, фізичних вправ – характерна риса нашого часу, так звана «хвороба століття». І дійсно, механізація праці, розвиток транспорту, зростання матеріального добробуту у всіх життєвих сферах призвели до того, що велика частина населення країни з високим рівнем культури, науки й техніки не отримує належної дози рухів ні в кількісному, ні в якісному відношенні.

Ми говоритимемо про оздоровчий біг детально, яскраво і переконливо, що дозволить кожному вийти на вулицю і почати перше тренування.

Сьогодні оздоровчий біг в Україні стає все більш популярним. У недалекому минулому, людина в спортивному костюмі, що біжить вулицями міста, викликала лише посмішку у перехожих. Зараз скептичні висловлювання належать, як правило, людям, які ніколи не бігали. За статистичними даними, кожна п'ята людина, самостійно займається фізкультурою, захоплюється бігом. У масштабі України - це сотні тисяч, а може бути, і мільйони людей.

Н.Василенко: Чи підтримують державні органи влади Ваш проект?

Олег Шекера: Так. Наш проект підтримало Міністерство молоді і спорту України. Ініціатори цього проекту Олександр Соколинський, Володимир Бульба та Олег Шекера були нагороджені почесними грамотами, які 27 серпня 2019 р. їм вручив міністр Ігор Жданов, за вагомий внесок в розвиток фізичної культури та пропаганду здорового способу життя серед населення України.

Н.Василенко: Розкажіть про свій попередній досвід у забігах на довгі дистанції.

Олег Шекера: Моя максимальна дистанція – марафон (42 км 195 м). Вперше 42 км я пробіг 31 грудня 1984 р. поблизу м. Жовква, Львівської області. Цей досвід я повторив ще двічі: останній раз у серпні минулого року в м. Києві.

Н.Василенко: Як здійснюється підготовка до проекту?

Олег Шекера: Вранці, через день, я роблю 30 хв. пробіжку недалеко від місця проживання. Спочатку 2 - 3 хвилини легкого бігу (розминка – розтягування, вправи для пресу), а потім основна частина пробіжки – підшукую оптимальну інтенсивність бігу: темп, під час якого можна розмовляти без задишки. Два рази на тиждень (на вихідних) бігаю від 12 до 20 км містом у повільному темпі (1 км – за 6 - 7 хв).

Взимку здійснював пробіжки в тренажерному залі оздоровчих центрів та інші вправи та заходи, які дозволяють відновлювати фізичний стан організму. Біг чудово поєднується із загальнорозвиваючими вправами, з гантельною гімнастикою, плаванням, спортивними іграми, штангою. Такі поєднання найбільш повно відповідають ідеї гармонійного фізичного розвитку.

Н.Василенко: Як визначити оптимальне навантаження на тренуваннях?

Олег Шекера: Для нетренованої людини 30 - 45 років гранично допустима інтенсивність навантаження така, при якій частота пульсу не перевищує 140 - 150 ударів в хвилину. Для людини 45 - 60 років на початку тренування вважається гранично допустимим пульс 115 - 120 ударів в хвилину. Якщо через 10 - 15 хвилин після бігу пульс повернеться до вихідного показника (приблизно 72 уд./хв.), значить, бігова дистанція посильна.

На початковому етапі занять бігом навантаження повинні бути досить помірними, не слід перенапружуватися, форсуючи свою тренованість. Лише поступово привчивши свій організм до повільного і тривалого бігу, можна ставити перед собою більш серйозні завдання, бо біг сам по собі дуже гострий засіб впливу, який при непомірних дозах може принести не користь, а шкоду.

Лише через кілька місяців регулярних занять дозволяється збільшувати темп. Це важливий момент у тренуванні, оскільки дозволяє приступити до вирішальної перебудови серцево-судинної системи. Відомо, що найбільш ефективне поліпшення фізичних якостей відбувається на тлі втоми. Коли організм ще не підготовлений до бігу, втома може виявитися небезпечною. Але при переході на вищий щабель занять вона стає трампліном для нового, якісного стрибка у зміцненні здоров'я. Фахівці рекомендують на цьому етапі так дозувати навантаження, щоб при бігу протягом декількох хвилин пульс тримався на рівні 140 - 160 ударів на хвилину.

Н.Василенко: Як біг впливає на здоров’я людини?

Олег Шекера Безсумнівно, було б неправильним назвати біг панацеєю від усіх недугів. Є хвороби, при яких заняття бігом можуть не допомогти, а тільки зашкодити. Але, як показує практика, вміле застосування дозованого бігу в поєднанні з іншими засобами приносить величезну користь при багатьох захворюваннях. Для наукової медицини тут непочатий край роботи, оскільки вплив дозованого бігу на хворий організм ще мало вивчений і містить у собі великі резерви лікувального впливу на людину.

На мій погляд, великі й приємні несподіванки чекають на вчених, які досліджуватимуть загальнооздоровчий вплив бігу на хворий організм. Скажімо, вже зараз відомі випадки, коли завдяки заняттям бігом зникали скарги на біль у серці, виразкову хворобу та інші хвороби, що, здавалося б, не пов'язані з прямим впливом дозованого бігу. Зміна, скоріше за все, викликана поліпшенням загального стану, підвищенням опірності організму.

Багато людей, почавши займатися бігом, позбулися хронічних застудних захворювань, мігрені і т. д. Разом з тим потрібно усвідомлювати, що при ряді захворювань біг категорично протипоказаний. Я маю на увазі злоякісну гіпертонію, аневризми аорти, різке порушення кровообігу на грунті ревматичного пороку серця і важкого міокардиосклерозу і т. п. Окрім того, не можна бігати і в період загострення будь-якої хронічної недуги. Самолікування бігом неприпустиме. Лише лікар може рекомендувати ті або інші бігові навантаження хворому, інакше біг з ліків може перетворитися на отруту.

Н.Василенко: Які позитивні зміни від занять бігом Ви помітили на власному прикладі?

Олег Шекера: Узагалі біг – це не тільки покращення здоров'я, але і досить простий спосіб фізичних навантажень. Де і в який час доби бігати – неважливо, головне – бігати систематично, поступово перетворюючи це заняття на приємну звичку.

Багато чоловіків і жінок  так і не дізнаються, що означає мати по-справжньому високий рівень фізичної готовності. Їм невідомі ні самопочуття здорової людини, ні радісне усвідомлення того, що будь-яка робота тобі по силах і ніщо не викликає втоми. Проте, зробивши правильний підхід, і розрахувавши зусилля, всі вони можуть забезпечити собі саме таке життя.

«Рух, – писав ще в XVIII столітті чудовий французький лікар Тіссо, – може за своєю дією замінити будь-які ліки, але всі лікувальні засоби світу не в змозі замінити дію руху».

Головне – рухатися, вести активний спосіб життя. Рух – це життя. Людина народжена для активної фізичної діяльності, і без неї радість життя не може бути повною. Я завжди буду дотримуватися думки, що профілактика – це краще, ніж лікування, і впевнений, що система вправ бігом допоможе людині виробити опірність організму хворобам. Півгодини в день на вправи – це досить вигідне розміщення «капіталу», якщо врахувати, що кожні півгодини принесуть 10 годин здорового, радісного життя.