1959–1973 рр.          — професор Е.Г. Городецька

1974–1990 рр.          — професор Г.М. Тебенчук

1990-2017 рр.          — професор В.В. Бережний

З 2017 р – професор Т.В. Марушко

 

Заснована в серпні 1959 р., оскільки існуюча до цього єдина кафедра педіатрії (нині №1) не могла задовольнити потребу практичної охорони здоров’я по удосконаленню знань лікарів-педіатрів раз на п’ять років, тим більш, що в той час Київський інститут удосконалення лікарів знаходився у союзному підпорядкуванні.

Перший завідувач (до 1973 р.) і організатор кафедри — професор  Е.Г. Городецька (1902–1990 рр.). В 2002 р. виповнилося 100 років з дня народження професор  Е.Г. Городецької, про що була опублікована стаття в журналі ПАГ, 2002, №2, с.19. Клінічною базою кафедри стала дитяча лікарня №15 Шевченківського району м. Києва на 150 стаціонарних ліжок з трьома відділеннями (молодшого дитинства, соматичного для дітей старшого віку та гастоентерологічного). Разом з професор  Е.Г. Городецькою в той час працювали перші викладачі кафедри: асистент Г.М. Звонарьова, Т.О. Софієнко та Р.А. Ярмоленко. Це був перший період існування кафедри.

Протягом 16 років (1974–1989) кафедру очолювала доктор медичних наук, професор Г.М. Тебенчук (другий період існування кафедри), яка з 1960 року займала спочатку посаду доцента кафедри, а потім професора. В 1991–1993 рр. вона очолювала кафедру педіатрії №3, в подальшому працювала консультантом в ДКЛ №15 м. Києва (тепер ДКЛ №8). В гпступні роки на кафедрі працювали доценти Г.М. Звонарьова, Л.А. Кріпак, Л.Г. Більська, О.Д. Преварська, асистенти: Ж.П. Гудзенко, Г.Г. Григорець, Н.А. Іроденко, І.Б. Орлюк. В 1985–1987 рр. на кафедрі працювали асистенти Н.К. Уніч, В.Д. Лукашук, Л.М. Литовченко, Л.М. Сінчук, Л.М. Головатюк.

Розвиток кафедри характеризувався і змінами викладацького складу кафедри: в 1980 р. на посаду завідувача кафедри педіатрії №3 була обрана доктор медичних наук Ж.П. Гудзенко. У 1984 р. вибула на пенсію асистент Т.О. Софієнко, в 1986 р. на кафедру педіатрії №3 переведена доцент Г.М. Звонарьова та асистент Г.Г. Григорець, в 1987 р. вибула асистент Н.А. Іроденко (на практичну роботу), в 1988 р. на посаду доцента кафедри медико-соціальних проблем охорони материнства і дитинства переведена Л.М. Сінчук. В 1991 р. на кафедру клінічної фармакології переведено асистента В.Д. Лукашука (тепер — доктор мед. наук, завідує кафедрою педіатрії №2 Національного медичного університету). В 1988 р. вибули з різних причин асистенти Л.М. Головатюк (працює на посаді доцента кафедри педіатрії №2 НМУ) та Л.М. Литовченко (на практичну роботу).

В останні роки на кафедру прийшли нові асистенти, кандидати медичних наук В.В. Корнєва (1991), Т.В. Марушко (1994), Н.П. Глядєлова (1998) та доцент Л.В. Курило (1998). З 1987 р. на посади доцентів кафедри обрані кандидати мед. наук Н.К. Уніч та І.Б. Орлюк. В лютому 2003 р. на посаду доцентів кафедри переведені В.В. Корнєва та Т.В. Марушко.

З серпня 1989 р. на кафедрі почав працювати професор  В.В. Бережний, головний педіатр МОЗ України, який в січні 1990 р. очолив кафедру, що стало третім періодом в її діяльності.

В 1989 р. кафедра перейшла на нову клінічну базу, якою стала новозбудована дитяча клінічна лікарня №1 Мінського району м. Києва, яка в 1998 р. отримала статус міської. Це багатопрофільна дитяча лікарня на 450 ліжок, де є всі умови для педагогічного та лікувального процесів.

На початку діяльності кафедри учбовий процес був побудований так, що щорічно проводилось по два цикли удосконалення лікарів з педіатрії тривалістю по 5 місяців. Поступово колектив кафедри вдосконалював педагогічний процес, змінював тематики та тривалість циклів удосконалення лікарів-педіатрів згідно зростаючим потребам охорони здоров’я.

Кафедра освоїла та успішно проводила слідуючі цикли вдосконалення лікарів: «Актуальні питання педіатрії» для викладачів медичних училищ, педіатрів сільських лікарських дільниць; «Кардіоревматологія дитячого віку», «Нефрологія дитячого віку», «Фізіологія та патологія дітей раннього віку», «Фізіологія та патологія дітей старшого віку», «Вибрані питання педіатрії» (для завідуючих відділеннями — керівників інтернів). Тривалість циклів — від 2,5 до 1,5 місяців.

З 1990 р. кафедра вперше освоїла, а потім провела декілька нових циклів на умовах госпрозрахунку: «ЕКГ та ФКГ-діагностика захворювань серця та судин у дітей». Таким чином, з часом кафедра почала проводити вже не по два, а по 4 і більше циклів удосконалення лікарів на рік. При цьому щорічне число курсантів збільшилось з 30 чоловік до 120, а в останні роки (в зв’язку із подальшим зменшенням тривалості циклів) — до 300 і більше.

Традиційно на кафедрі проводилися виїзні цикли, зокрема: м. Андіжан, Узбекистан, 1982; м. Кисловодськ, Ставропольський край Росії, 1983; м. Нукус, Кара-Калпакія, Узбекистан, 1984; м. Ашхабад, Туркменія, 1985; м. Курган-Тюбе, Таджикистан, 1986; м. Херсон, 1991; м. Мукачево, 1993; м. Житомир, 1998., м. Бориспіль, 1998; м. Ялта, 1998; м. Миколаїв, 1998.

З 1992 р. на кафедрі регулярно проводяться передатестаційні цикли за фахами: педіатрія та дитяча кардіоревматологія. Для їх успішного проведення створювалися нові навчальні плани та уніфіковані програми, затверджені в МОЗ України, та відповідно комп’ютерні тестові програми більше як по 1000 тестових завдань різного ступеня складності.

Викладачі кафедри, крім того, приймали також активну участь у складанні навчальних планів та програм інших циклів удосконалення, а саме: з імунології (розділ імунології дитячого віку), з сімейної медицини (педіатричний розділ). Зусиллями викладачів кафедри складено кваліфікаційні характеристики та перелік необхідних практичних навиків для лікарів за фахами: педіатр, дитячий кардіоревматолог, дитячий нефролог, дитячий імунолог, лікар загальної практики — сімейний лікар.

В 2002 р. завершена робота по оновленню та перекладу на українську мову комп’ютерних тестових програм з педіатрії (за участю кафедр педіатрії №1 та №3) та дитячої кардіоревматології. Програми видані у вигляді збірників тестів, які широко використовуються лікарями-курсантами для підготовки і здачі заключного комп’ютерного контролю знань.

З 1992 р. на кафедрі навчаються лікарІ–інтерни-педіатри та інтерни суміжних кафедр. Для організації навчання в інтернатурі кафедра брала активну участь у підготовці навчальних планів та уніфікованих програм (два видання) та комп’ютерної тестової програми за фахом лікар-спеціаліст-педіатр. Відповідає за навчання інтернів на кафедрі доцент В.В. Корнєва.

З 1998 по 2002 рр. на кафедрі освоєні та проведені нові цикли ТУ: «Сучасні методи діагностики та терапії невідкладних станів у дітей», «Діагностика, лікування та профілактика захворювань раннього дитячого віку», «Актуальні питання педіатрії», «Функціональні методи діагностики в дитячій кардіоревматології», «Актуальні питання дитячої кардіоревматології».

Кафедра постійно вдосконалює учбовий процес: впроваджені технічні засоби навчання (сучасна діа- та графопроекторна апаратура, магнітофон, тематичні грамплатівки, муляжі, слайди). На кафедрі є велика кількість тематичних учбових таблиць, кодограм, ЕКГ, рентгенограм.

За останні роки на кафедрі відбулося значне поповнення технічними засобами навчання найбільш сучасними апаратами: два кодоскопи нових марок, ксерокс, 7 комп’ютерів з виходом в Інтернет, мультимедійний проектор. Всі викладачі широко використовують технічні засоби в педагогічний процес. Курсанти та інтерни всіх циклів мають змогу проходити базисний комп’ютерний контроль знань, освоювати практичний навик роботи з комп’ютером та готуватися до заключного іспиту.

Контингент слухачів на кафедрі змінювався з розвитком діяльності кафедри: від лікарів-педіатрів до дитячих нефрологів, дитячих кардіоревматологів, лікарів з функціональної діагностики, лікарів та інтернів загальної практики — сімейних лікарів, лікарів-інтернів-педіатрів.

За весь період існування кафедри підготовлено біля 7900 лікарів-курсантів, 750 інтернів з педіатрії, 650 інтернів суміжних спеціальностей (переважно сімейних лікарів).

З 1985 р. по 2007 р. відповідальною за навчальну роботу на кафедрі була доцент Н.К.Уніч, а з 2008 року обов’язки завуча кафедри виконує доцент Н.П. Глядєлова.

Кафедра проводить широку науково-дослідну діяльність, яка має різнобічну спрямованість. Перший науковий напрямок — захворювання органів дихання у дітей (професор  Е.Г. Городецька, професор  Г.М. Тебенчук, доцент І.Б. Орлюк, Г.В. Бекетова — нині професор кафедри дитячих та підліткових захворювань НМАПО імені П.Л. Шупика), другий — дитяча кардіоревматологія (доцент Г.М. Звонарьова, асистент Г.Г. Григорець), третій — вивчення патології органів травлення у дітей. Цією проблемою прицільно займалися асистент Т.О. Софієнко, доцент Л.Г. Більська, доцент Л.А. Кріпак, професор  Ж.П. Гудзенко, доктор мед. наук В.Д. Лукашук, асист. Л.М. Головатюк, асист. Н.П. Глядєлова.

Наукові напрямки набрали ще більшого розвитку під керівництвом зав. кафедрою професора В.В. Бережного. Зокрема, застосовуються сучасні методи діагностики захворювань органів травлення (дослідження на гелікобактер), ендоскопія, імунологічні дослідження, обстеження на дисбактеріоз, вивчення вмісту солей важких металів у біоматеріалах у дітей з екологічно несприятливих регіонів, удосконалення методів діагностики та лікування ревматоїдного артриту, ультразвукова діагностика захворювань серця, вроджених пороків серця та судин, вивчення морфо-функціональних особливостей серця при акцидентальних та функціональних шумах), вивчається проблема остеопорозу, пробіотиків, лікувально-профілактичного харчування та ін.

В 2006 році завершена планова НДР на тему: «Сучасний підхід до діагностики та лікування остеопорозу у дітей». В цьому напрямку найбільш активно працюють: професор  В.В. Бережний, професор  Т.В. Марушко, —1998 р. по даний час за науково-дослідну роботу на кафедрі.

За тематикою цієї НДР опубліковано 5 наукових статей, 1 інформаційний лист та зроблено 5 впроваджень в кардіоревматологічному відділенні базової клініки. З 2007 року на кафедрі виконується НДР на тему: «Оцінка стану судинного русла та метаболізму кісткової тканини у дітей з патологією сполучної тканини та розробка корекції їх порушень».

З перших років заснування кафедри була введена аспірантура. Першим аспірантом кафедри стала майбутня доцент Л.Г. Більська (1933–1998). Успішно закінчили аспірантуру на кафедрі 9 чоловік. В 2007 р. в аспірантурі навчається лікар-педіатр Тодика Ю.І., яка перед цим успішно закінчила клінічну ординатуру на кафедрі. За час існування кафедри підготовлено: 5 докторських та 23 кандидатських дисертацій. Наукові керівники кафедри — професори Е.Г. Городецька, Г.М. Тебенчук, В.В. Бережний.

Доцент Т.В. Марушко в 2006 році успішно захистила докторську дисертацію на тему: «Ювенільний ревматоїдний артрит: особливості діагностики та лікування». З 2007 року доктор медичних наук Т.В. Марушко обіймає посаду професора кафедри.

Під науковим керівництвом професора В.В. Бережного в 2007 році захищена також докторська дисертація Н.І. Токарчук на тему: «Морфо-функціональний стан тимусу, гіпофізарно-тиреоїдної системи та оптимізація лікування дітей раннього віку, хворих на гостру пневмонію».

За третій період існування кафедри закінчили навчання в клінічній ординатурі 33 лікаря. В останні роки на кафедрі проходять навчання в клінічній ординатурі іноземні громадяни, переважно із країн Близького Сходу (7 чоловік).

Співробітниками кафедри опубліковано понад 600 наукових праць у вигляді статей, 20 монографій. За результатами наукових досліджень отримано авторських свідоцтв на винаходи та деклараційних патентів — 15, опубліковано інформаційних листів — 30, внесено 35 раціоналізаторських пропозицій. За останні роки опубліковані оглядові статті з актуальних та проблемних питань педіатрії (кишковий дисбіоз, гарячкові стани, артеріальні гіпертензії, вроджені вади серця, лікувально-профілактичні суміші для харчування дітей раннього віку, залізодефіцитні анемії, пневмонії, синдром мальабсорбції, атопічний дерматит, ацетонемічний синдром у дітей та ін.).

Викладачі кафедри постійно працювали над виданням посібників та підручників для курсантів та інтернів. Серед них слід назвати найбільш відомі та вагомі: «Заболевания органов дыхания у детей», 1980 р. (співавтор професор  Г.М. Тебенчук); «Справочник по инфекционным болезням у детей», 1990 р. (співавтор професор  В.В. Бережний); багатотомне видання «Медицина дитинства», томи І–V, 1994–2000 рр., за редакцією професор  П.С. Мощича (співавтори професор  В.В. Бережний, професор  Т.В. Марушко, доцент Н.К. Уніч); підручник «Дитячі хвороби», 1999 р., за редакцією професор  В.М. Сідельникова і професор  В.В. Бережного; навчально-методичний посібник «Актуальні питання педіатрії» для лікарів загальної практики — сімейної медицини за редакцією професор  В.В. Бережного, 2007 р.; навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів освіти ІІІ–ІV рівнів акредитації «Острые респираторные вирусные заболевания у детей и подростков», 2003 р. (автори В.В. Бережний, І.Б. Єршова, Е.Н. Кунегіна); посібник «Тимчасові стандарти обсягів діагностичних досліджень, лікувальних заходів та критерії якості лікування дітей», МОЗ України, 1998 р. (співавтор професор  В.В. Бережний). Зав. кафедри, професор  В.В. Бережний є також членом авторського колективу «Тимчасових нормативів надання медичної допомоги дитячому населенню в умовах амбулаторно-поліклінічних закладів», МОЗ України, 2002 р.

Приділялась належна увага опублікуванню посібників з питань догляду за дітьми, рекомендацій молодій матері, здоровому способу життя. В цьому плані заслуговують на увагу такі видання: «Здоровье матери и ребенка. Энциклопедия», за редакцією академіка НАН та АМН України О.М. Лук’янової, 1992 р. (співавтори професор  Г.М. Тебенчук та доцент Н.К. Уніч); «Рекомендации молодой матери», 1992 (співавтори доцент І.Б. Орлюк та доцент Н.К. Уніч); довідник для батьків «Твой малыш», 2001–2003 рр. (за участю професор  В.В. Бережного та доцент Н.К. Уніч. В 2007 р. вийшла з друку енциклопедія для батьків «Ви та Ваш малюк» (на українській та російській мовах) за участю наукового консультанта професор  В.В. Бережного та куратора розділу доцент Н.К. Уніч. В даний час готується перевидання енциклопедії, яка користується широким попитом серед населення.

За останні роки опубліковано 8 методичних рекомендації на теми: «Діагностика, сучасна фармакотерапія та профілактика кишкового дисбактеріозу у дітей» (2000), «Застосування харчових композицій з радіопротекторними властивостями у раціонах харчування дітей, які мешкають на забруднених радіонуклеїдами територіях» (2001), «Рекомендации по сохранению и восстановлению здоровья детей, родившихся от облученных родителей» (2002), «Залізодефіцитна анемія у дітей» (2003), «Сучасні аспекти терапії ревматоїдного артриту у дітей» (2003), «Пароксизмальна вегетативна недостатність» (2004), «Ацетонемічний синдром у дітей: діагностика та лікування» (2007). Зав. кафедри професор  В.В. Бережний — співавтор практичного посібника в таблицях та схемах на тему: «Атопічний дерматит. Сучасні підходи до діагностики та лікування» (2000).

Кафедра приймала активну участь у роботі педіатричного наукового товариства. Професор  Г.М. Тебенчук була членом правління Республіканського товариства дитячих лікарів України (з 1976 р.), а також заступником голови Київського міського товариства дитячих лікарів (1970–1990 рр.). Професор  В.В. Бережний був віце-президентом Асоціації дитячих лікарів України, а доцент Н.К. Уніч — казначеєм цієї Асоціації (1998–2002 рр.).

Професор  Г.М. Тебенчук приймала активну участь в роботі журналу «Педіатрія, акушерство і гінекологія» як член редакційної ради (1963–1965) та член редакційної колегії (1976–1988). В період 1980–1983 рр. професор  Г.М. Тебенчук — декан терапевтичного факультету, а з 1984 по 1986 рік — перший декан заново створеного педіатричного факультету.

В 1998 році професору В.В. Бережному присвоєно почесне звання «Заслужений лікар України». Професор  В.В. Бережний — член редакційних рад наукових видань: журналів «Педіатрія, акушерство і гінекологія», «Український медичний часопис», «Медицинские вести», «Журнал практического врача», «Перинатологія та педіатрія», «Репродуктивное здоровье женщины», «Журнал сімейного лікаря та сімейної медицини», «Мистецтво лікування», був членом експертної ради ВАК України.

Починаючи з грудня 2003 року щоквартально виходить з друку науково-практичний педіатричний журнал «Современная педиатрия/Сучасна педіатрія», атестований Вищою атестаційною комісією України, головним редактором якого являється професор В.В. Бережний. Він також є головним редактором науково-популярного журналу «Советы врача».

Кафедра налагодила в свій час плідні міжнародні контакти з медичним проектом «Освіта», Університетом Альберта, Едмонтон, Канада; Українсько-Баварським Центром реабілітації дітей з органічними ураженнями центральної нервової системи.

За останні роки набула свого розвитку науково-технічна кооперація при виконанні науково-дослідних робіт (переважно на госпрозрахунковій основі). Так, з НДІ медико-екологічних проблем МОЗ України (м. Чернівці) в 1998–1999 рр. виконана робота на тему: «Нові підходи до лікування дисбактеріозу при хронічних захворюваннях органів травлення у дітей з підвищеним вмістом важких металів у біоматеріалах». Співробітництво з німецькою міжнародною академією реабілітації та розвитку (Німеччина, Мюнхен, 1998–1999 рр.) дозволило провести ряд семінарських занять та підвищити кваліфікацію як викладачів, так і лікарів клінічної бази. За результатами співпраці з Німецьким гомеопатичним Союзом (1999–2000 рр.) проведена клінічна апробація сучасного антибіотика рослинного походження Умкалора при лікуванні ГРЗ з вогнищевою інфекцією у носоглотці. Досить плідним являється співробітництво з фірмою «Bіologіche Heіlmіttel Heel» (Німеччина, Баден-Баден, 2001–2008 рр.). Зокрема, проводиться клінічна апробація ряду антигомотоксичних препаратів: Лімфоміозот, Ехінацея композитум, Траумель С, Коензим композитум, Цеель, Ескулюс композитум, Плацента композитум, Остеобіос (в основному у дітей з кардіоревматологічною патологією та дифузними хворобами сполучної тканини). Кафедра приймала участь у міжнародному проекті клінічного випробування препарату для перорального застосування Meloxіcam (синонім — моваліс) у дітей, що хворіють на ювенільний ревматоїдний артрит (Німеччина, фірма Boehrіnger Іngelheіm, 2002–2003 рр.).

Значну увагу кафедра приділяє сумісній роботі з органами практичної охорони здоров’я, чому сприяє посада професор  В.В. Бережного як головного педіатра та підліткового терапевта МОЗ України (ділові контакти, швидка інформація з різних питань, участь в конференціях, симпозіумах, з’їздах). За угодою виконується значний обсяг лікувальної роботи на клінічній базі. Щорічно співробітники кафедри консультують 2500–3000 дітей. Відповідальна за лікувальну роботу на кафедрі — доцент Л.В. Курило.

Викладачі кафедри приймають активну участь у роботі з’їздів (зокрема педіатрів України); конгресів, симпозіумів, науково-практичних конференцій, семінарів та круглих столів, що проводить МОЗ України. Майже щорічно викладачі кафедри отримують сертифікати про участь у ряді таких міроприємств, що позитивно впливає на підвищення їх професійного рівня.

В лікувальний процес клінічної бази впроваджені такі методи терапії: ензимотерапія ювенільного ревматоїдного артриту та плазмаферез при цьому захворюванні; застосування каптоприлу та інших інгібіторів АПФ при резистентній хронічній недостатності кровообігу; де-нол при виразковій хворобі; фітобальзам, вітапектин, зародки та пшенична олія при хронічних гастродуоденітах; сучасні харчові та лікувальні суміші для харчування здорових та хворих дітей раннього віку; креми та мазі з гормонами місцевої дії для лікування тяжких алергодерматозів; еспумізан, інфакол та кармінативум Бебінос для зняття метеоризму у дітей. В останні роки впроваджені в практику клінічної бази: цефалоспорін ІV покоління (максипім), антигрибкові препарати (діфлюкан, фунгізон), кальцій-Д3 Нікомед, актиферин, сучасний вітчизняний мультипробіотик Симбітер, ряд антигомотоксичних препаратів та ін.

На кафедрі є лабораторія у складі трьох чоловік (ст. лаборант О.В. Гуржій, лаборанти Є.Ю. Марушко, Л.Б. Шалімова), яка сприяє активному та успішному проведенню наукових досліджень та забезпеченню навчального процесу.

Матеріальна база кафедри достатня: аудиторія площею 54 м2, учбово-методичний кабінет (20 м2) та 7 навчальних кімнат з оптимальною площею (для кожного викладача зокрема). В усіх навчальних приміщеннях наявна достатня кількість місць для курсантів, є всі устаткування для педагогічного процесу.